Андрей Вишницкий напомнил слова Ивана Франко в знаменитом предисловии "Дещо про себе самого" в далеком 1897 году.

Андрей Вишницкий напомнил слова Ивана Франко в знаменитом предисловии "Дещо про себе самого" в далеком 1897 году.

"Не люблю українців… Так мало поміж ними знайшов я характерів, а так багато дрібничковості, тісної заскорузлості, дволичності і пихи, що справді не знаю за що мав би я їх любити… Чи може, маю любити Україну як расу, ту расу обважнілу, розгнуздану, сентиментальну, позбавлену гарту і сили волі, так мало здібну до політичного життя на власному смітнику, таку плодючу на перевертнів найрізнороднішого сорту..."

Перевод:

"Не люблю украинцев ... Так мало между ними нашел характеров, а так много мелочности, тесной заскорузлости, двуличия и гордости, что действительно не знаю за что должен я их любить ... Может, должен любить Украину как расу, ту расу отяжелевшую, разнузданную, сентиментальную, лишенную закалки и силы воли, так мало способную к политической жизни на собственном мусорнике, такую ​​плодовитую на оборотней самого разнородного сорта ... "